meu
Румунська[ред.]
Прикметник[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
meu
Прикметник., присвійний. Жін.р. mea, мн. чол. mei, мн. жін. mele.
Вимова[ред.]
- МФА: [mew]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- мій (як визначник для іменника) ◆ Cartea mea e bună. — Моя книжка гарна.
Займенник[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Займенник., присвійний. Використовується з присвійним артиклем: чол. р. al meu, жін.р. a mea, мн. чол. ai mei, мн. жін. ale mele.
Вимова[ред.]
- МФА: [mew]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- мій (самостійно) ◆ A cui e cartea aceasta? - A mea. — Чія це книжка? - Моя.
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |