utorować
Польська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
utorować (не зазначено розбиття на склади)
Дієслово.
Помилка Lua у Модуль:морфо у рядку 173: attempt to concatenate field '?' (a nil value).
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- проторувати, вторувати. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від тор «колія», тора́ «клепка» Нед, то́рник «бондарський інструмент», торня́к «тс.» тж, тори́ти «прокладати (шлях)», торува́ти «тс.», торо́ваний,вто́ри «пази на краю бочки, в які вставляють дно», уто́ри «тс.», зато́р, зато́рич «прилад для вирізування уторів» Л, уті́рник, уто́рник «тс.»; — рос. тор «вторована дорога», білор. тор «колія», пол. tor «тс.», ч. (tor) «вторована дорога», болг. тор «добриво, гній», сербохорв. то̑р «загін для худоби», то̏р «слід; огорожа», словен. tòr «тертя»; — psl. torъ «тертя; [торований шлях]», пов'язане чергуванням голосних з *terti «терти»; — зіставляється з лат. nuotars «лука, поросла кущами», гр. τορός «пронизливий, різкий; стрімкий», дінд. tāráḥ «пронизливий», tāraḥ «тс.». — Фасмер IV 81; Ляпунов РФВ 76, 259; Цыганенко 430; Brückner 574; Machek ESJČ 648; Mikl. EW 352—353; Коломиец Этимология 1984, 96; Варбот 108; Trautmann 324; Muhl.—Endz. II 872; Rozwadowski JP 1, 112.