Шаблон:етимологія:аргумент

аргуме́нт, аргумента́ція, аргументува́ти, ст. аръкгуменътъ (XVI ст.), аркгументъ (1596), аргументація (XVII ст.), аркгументуетъ (XVI ст.), аргументуючи (1596); — рос. білор. болг. мак. аргумент, пол. чеськ. словац. в.-луж. argument, схв. аргу̀мен(а)т, словен. argumènt; — запозичення з латинської мови; лат. argumentum, лат. argumentare є похідними від дієслова arguere «показувати, виясняти, доводити, стверджувати», спорідненого з гр. ἁργὁσ «білий, блискучий», дінд. árjunaḥ «білий», гет. ḫarkiš «білий, світлий», тох. А ārki, тох. Б arkwi «тс.». — СІС 65; Walde — Hofm. I 67; Frisk I 132—133.