аргументація

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

відмінок однина множина
Н. аргумента́ція  —
Р. аргумента́ції  —
Д. аргумента́ції  —
З. аргумента́цію  —
Ор. аргумента́цією  —
М. аргумента́ції  —
Кл. аргумента́ціє*  —

ар-гу-мен-та́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -аргумент-; суфікс: -аці; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. книжн. те ж саме, що аргументування. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Відчуваєш силу в його такій грубій, але й незаперечній аргументації Іван Ле
  2. сукупність аргументів (у 1 знач.). [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Властивої полемічної аргументації в його [І. Вишенського] писаннях не так багато, як би веліла догадуватися назва полеміста І. Я. Франко

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]