Українська

ар-гу-мен-та́-ці-я

Іменник, неістота, жіночий рід (тип відмінювання 7a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються.

Корінь: -аргумент-; суфікс: -аці; закінчення: -я.

книжн. те ж саме, що аргументування. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Відчуваєш силу в його такій грубій, але й незаперечній аргументації Іван Ле
сукупність аргументів (у 1 знач.). ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Властивої полемічної аргументації в його [І. Вишенського] писаннях не так багато, як би веліла догадуватися назва полеміста І. Я. Франко

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів