Шаблон:етимологія:дошкулити

дошкули́ти «дійняти, допекти, датися взнаки» УРС, Ж, (дошкуля́ти, доскули́ти, доску́лювати) «тс.» Ж, дошку́льний УРС, Г, дошку́лький, доску́ла «докучання, сильний неспокій, біда» Ж; — похідні утворення від іменника скула «нарив, болячка»: зміна ск > шк, як у скло > шкло, скребти > шкребти та ін. — Див. ще ску́ла.