Шаблон:етимологія:ковтун¹

ко́вту́н¹ «жмут збитого волосся, вовни, шерсті; хвороба шкіри, при якій волосся сплутується і злипається, Plica polonica», ковто́к «жмут збитого волосся, вовни, шерсті», [ковтя́к, ковтя́х] «тс.», [ковту́ння́ «клапті, патли, грудки (про волосся)»] Я, ковту́рря «патли на голові» Я, ковтунова́тий «з ознаками ковтуна на голові» Я, ковтуня́стий «тс.» Я;— рос. колту́н «ковтун (хвороба)», білор. каўту́н «тс.; збите волосся», пол. kołtun (з укр. або бр.), чеськ. koltoun, koltun; — psl. *k^ъl̥tunъ «жмут збитого волосся», похідне від *k^ъl̥tati sę «теліпатися), колихати(ся)», з яким етимологічно пов'язане укр. ко́втки́ «сережки»; пов'язання слова з кирг. kültö «вузол, підв'язаний кінський хвіст» (Bern. І 550; Machek ESJČS 215—216) або виведення його від лит. kaltū̃nas «ковтун», лит. kaldū̃nas, лат. kaltuons «тс.» (Blese, Beitrage zur Namenforschung IV 63) сумнівне. — Фасмер II 298; Потебня РФВ 7, 70—71; Вярзніч Белар. лінгв. 2, 71—73; Sławski II 375—376; Brückner 248. — Див. ще ковто́к¹.