українська мова
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Зміст
Тип та синтаксичні властивості
Усталене словосполучення (термін). Ужиток: як іменна група.
Вимова
Зразкова:
- МФА: [ukrɑˈjɪɲsʲkɑ ˈmɔwɑ]
Поширена помилкова:
- МФА: [ukrɑˈjinʲsʲkɑ ˈmɔvɑ]
Семантичні властивості
Значення
- мова українців, одна з східнослов'янських мов, державна мова України ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
- руська мова (офіційно в Польщі; розмовно в Австро-Угорщині), а також численні варіанти на кшталт «руський язикъ», «рускии языкъ», «роускии языкъ», «мова руская», «слови руски», «руске писмо», «річ руская», «про́стии рускій діялектъ», «руська бесіда», «русьскыи ѩзыкъ» тощо (такі назви використовувалися на всіх історичних українських землях без винятку).
- русинська мова (офіційно в Австро-Угорщині: від приєднання Східної Галичини до імперії Габсбургів; ця назва спочатку вживалася у Східній Галичині та у Північній Буковині, а в кінці XIX ст. була прийнята у Закарпатті, витіснивши назви «руснацька / русняцька бесіда / мова / язик». Назва «русинська мова» була офіційною, народна назва мови залишалася попередньою — «руська мова»).
- козача, рідна кубанська мова, а також кубанське наріччя / кубанський говір / балачка на Кубані (поряд з назвами «малоруська» та «українська мова»).
- угроруська та карпаторуська мова (до 1944 р. виключно на Закарпатті, паралельно з назвами «руська мова», «підкарпатське наріччя», «русинська мова», «руснацька мова» тощо).
- малоросійська мова (а також такі форми як «малоруська мова», «малоросійське наріччя», «малоруський язик», «малоруська бесіда», у М. Лучкая латинська назва — «lingua parvo-russica» «малоросійська мова» тощо: ці назви широко використовувалися у Центральній та Східній Україні, на Східній Галичині та Закарпатті).
- «південноросійська», «південноруська», «южноруська», «югова-руська мова» (назви найчастіше використовувалися у Центральній та Східній Україні, а також у Східній Галичині).
- про́ста мова (вживалася в середні віки щодо розмовної української мови, на відміну від літературних церковнослов'янської та книжної українсько-білоруської мови.
Іноземці також вживали такі назви:
- черкаська мова, білоруська мова (росіянами)
- русинська мова (поляками)
- сарматська мова, роксоланська мова (турками)
Антоніми
- -
