Шаблон:етимологія:колиба

коли́ба «пастуший курінь; зимове дерев'яне житло гуцулів-лісорубів», колі́ба «тс.» ВеЛ, кули́ба «курінь, хатинка» Мо, при́колибок Доп. УжДУ IV, ст. коли́ба «пастуший курінь» (XVII ст.);— пол. koliba «тс., примітивна будова; покрівля з дощок (для соломи)», koleba «пастуший курінь (у горах)», чеськ. koliba «тс., дерев'яна будівля (курінь)», словац. koliba «тс.», болг. коли́ба «тс., невеликий дім, хатинка», мак. коли́ба «тс.», сербохорв. ко̀либа «хатина, халупа; курінь», ко̀леба «тс.», kòliba «тс.; кухня», словен. kolíba «барак; дерев'яна сторожка»; — мандрівне пастуше слово; для української і західнослов'янських мов імовірне румунське посередництво; рум. colíbǎ «халупка», як і угор. kaliba «курінь, примітивна хатинка», алб. kalibe «злиденна хатка», запозичене від південних слов'ян, до яких, очевидно, прийшло з грецької мови (Пор. гр. καλύβη «мазанка, хата; покриття; завіса»); припускається давня спорідненість із словом халупа; сумнівне посередництво тур. kulube «курінь; хатина; будка», [kaliba, koliba] «тс.» (Karłowicz SWO 93; Malinowski Rozprawy 17, 9; Фасмер ГСЭ 2, 243; З, 92; Vasmer AfSlPh 38, 282—283; ZfSlPh 4, 283; 5, 285; RSI 5, 141 —142; Bern. I 546) або фракійське (Romanski RÉS 2, 51—55). — Дзендзелівський ОЛА 1965, 129; Присяжнюж УМЛШ 1976/7, 84; Габинский Вост.-сл.-молд. взаим. II 131; Sławski II 354 —355; Brückner 246; Machek ESJČ 214; БЕР II 555—556; Skok II 124; ЭССЯ 10, 162—164; Клепикова 207—217; Сл. и балк. языкозн. 191; Czekanowski Wstęp 168, 419, 424; Mikl. EW 125; Kniezsa I 1,244; Crânjalǎ 313 — 315; Нерознак 198. — Пор. халу́па.