Шаблон:етимологія:ожина¹

Матеріал з Вікісловника

ожина¹ (бот.) «Rubus L.» СУМ, О, ожи́ни «ожина звичайна, Rubus caesius L.» (мн.), ожині́вка «наливка з ожини», ожи́нник, ожи́нний, ожи́новий; — рос. ежеви́ка, ожи́на, ожеви́на, білор. ажына, ажаві́на, пол. jeżyna, ożyna, чеськ. ježiník (вид ожини), словац. ožina «тс.», сербохорв. ежевина, ежина, је̏жина, јежевица; — psl. ežina, пов'язане з ězь «їжак»; — назва пояснюється наявністю у рослини колючок. — Шамота 142; Shevelov Hist, phonol. 163; Меркулова 218—219; Фасмер II 10, 11; III 125; Преобр. І 212; Филин Образ, яз. 196; Шахматов Очерк 141; ЭСБМ 1, 96; Machek Jm. rostl. 101; Симоновић 405; ЭССЯ 6, 36; Bern. I 266; Mikl. EW 106.Див. ще їж.