Шаблон:етимологія:певний

пе́вний, пе́вен, пе́вність, певно́та, певня́к «певний», пе́вне, пе́вно, допе́вне, допе́внитися, запевне, запе́вно, запе́внити, напе́вне, напе́вно, не́пев «непевний» Ж, непе́вний, опевня́тися «упевнятися» Ж, упе́внений, упе́внити, — рос. пе́вный «справжній, істинний», білор. пэ́уны; — запозичення з польської мови; пол. pewny, паралельне до чеськ. словац. pevný «твердий, міцний; певний», виникло з п. ст. pwa «надія, довіра», пов'язаного з пол. pwać «вірити, сподіватися», яке зводиться до psl. pъvati, ідо знайшло своє відображення у стсл. (ѹ)пъвати укр. упова́ти. — Richhardt 88; Фасмер IV 164; Brückner 403; SW V 447; Machek ESJČ 123, 447. — Див. ще упова́ти.