Шаблон:етимологія:рабувати

рабува́ти «грабувати», рабівни́к «грабіжник», рабівни́цтво «грабіж», рабо́вець «грабіжник» Нед, рабу́нок «грабунок», ст. рабуючи (XVII—XVIII ст.); — рос. рабова́ть, білор. рабава́ці «грабувати»; — запозичення з польської мови; пол. rabować, як і чеськ. rabovati, словац. rabovať, походить від д.-в.-нім. roub «грабіж», roubōn «грабувати» (н.-нім. roub «rauben, грабувати, викрадати»), споріднених з дав.-англ. rēafian (англ. (be)reave), д.-ісл. rẹyfa «тс.»; на українському ґрунті зблизилося з успадкованим здавна гра́бити, грабува́ти. — Шелудько 43; Richhardt 93; Фасмер III 427; Даль IV 5; Brückner 451; Machek ESJČ 503; Holub—Кор. 308; Holub—Lyer 408; Mikl. EW 271; Kluge—Mitzka 585—586; Klein 165, 1308. — Див. ще ро́ба. — Пор. гра́бати.