Шаблон:етимологія:хам¹

хам¹ «зухвала, груба, нахабна людина, хамло́, хамлю́га, хамри́ло Нед, Шейк. хамрі́й Нед. ха́мство, хаму́ла «неотеса, незграба, хам» (Климчук ЛексПол), ха́мний «гордий, зарозумілий, пихатий»; — рос. білор. хам, пол. cham, ч. словац. chám, ст.-слов. хамъ; — виникло внаслідок переосмислення власного імені Хам, запозиченого через церковнослов’янське та грецьке посередництво з гебрайської мови; гебр. Ḥām є іменем одного з трьох синів Ноя, за Біблією, проклятого батьком за неповагу до нього; пов'язувалося також з тур. ham «грубий, невихований» (Горяев 394, проти Фасмер IV 220) — Черных II 331; Sławski 1 59. Brückner 176; Machek ESJČ 195—196; Holub—Lyer 202; Mikl EW 423.