старослов'янська мова
(Перенаправлено з старослов’янська мова)
Українська[ред.]
Тип та синтаксичні ознаки[ред.]
Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˌstɑ̽rɔ̝slɔ̝u̯ˈjɑnʲsʲkɑ̽ ˈmɔwɑ̽]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- Давньоцерковнослов'янська мова, найдавніша літературна мова слов'ян; належить до південнослов'янських мов індоєвропейської сім'ї. ◆ Перше застосування старослов'янської мови, як і винахід письма для неї, історичний переказ пов'язує з іменами двох староболгарських культурних діячів — Кирила та Мефодія. , «Історія української літератури в двох томах, т. I», 1954 р.
Синоніми[ред.]
- староцерковнослов'янська мова, давньоболгарська, староболгарська, старомакедонська, старослов'янська, церковнослов'янська мова
Етимологія[ред.]
Похідне утворення від слов'яни, див., та мова, див.