адиге
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
адиге́́
Іменник чоловічого роду, істота.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- невідм. мн. самоназва адигейців ◆ У мові кавказького народу адиге слово "черкаси", точніше "щркаси", означає тризуб, причому такий, що складається з трьох мечів. Анатолій Грива
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменш.-пестливі форми:
- іменники: адиг, адигеєць, адигейка
- прикметники: адигейський
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: адиге
- Словник-довідник з українського літературного слововживання. Головащук С. Київ, Наукова думка, 2004