апо-
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Словотворча одиниця (префікс).
а-по
Вимова[ред.]
- МФА: [ɑpɔ]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- при додаванні до різних частин мови утворює слова зі значенням заперечення, втрати, відсутності, чи походження від чогось ◆ апогей, апокаліпсис, апогамія, апокриф
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Етимологія[ред.]
Від давньогр. ἀπο- — «від-», «з-» з дінд. *apo- — «від», «геть».
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |