давньоіндійська мова
Українська[ред.]
Тип та синтаксичні ознаки[ред.]
Стійка словосполука (термін). Використовується як іменна група.
Вимова[ред.]
- МФА: [ˌdɑ̽wnʲɔ̽ı̽nˈdʲijsʲkɑ̽ ˈmɔwɑ̽]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- мова давніх аріїв, що з'явилися в Північно-Західній Індії в сер. 2-го тис. до н. е., і поширилася по північній і центральній частині півострова Індостан. ◆ Давньоіндійська мова представлена двома літературними формами: ведійською мовою та санскритом. З Вікіпедії
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Етимологія[ред.]
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|