арбітрально
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
ар-біт-ра́ль-но
Прислівник; незмінний.
Корінь: -арбітр-; суфікс: -альн; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- прикм.; що є арбітром. ◆ Шеф генерального штабу був потугою, яка арбітрально вирішувала всі спірні й сумнівні справи самого штабу. «Пруський штаб і реформа Пентагону. «Свобода», 25.04.1958» Джерело — www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1958/Svoboda-1958-078.pdf.
- довільний? англ. arbitrary
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |