Українська
[ред.]

при-слі́в-ник

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: при-; корінь: -слів-; суфікс: -ник.

лінгв. незмінна частина мови, що виражає ознаку дії, стану, якості, а також доповнює значення дієслова, вказуючи на різні обставини, за яких відбувається дія. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість
прикметники: прислівниковий

Від ??

Список перекладів
Англійська_en: adverb Білоруська_be: прыслоўе Грецька_el: επίρρημα Німецька_de: Adverb Польська_pl: przysłówek Російська_ru: наречие сер.

У Вікіпедії є стаття

Прислівник

Українська[ред.]