Українська

без-глу́з-до
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.

Префікс: без-; корінь: -глузд-; закінчення: -о.

прислівник до безглуздий. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Обличчя бабусі в капорі маячило перед очима. Вона безглуздо посміхалася Полторацький
1. у знач. присудк. сл.ю ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ Оленка вмирає. Ні, це не може бути… Се дико… це безглуздо М. М. Коцюбинський

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів

Список перекладів