безцеремонно

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

без-це-ре-мо́н-но
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.

Префікс: без-; корінь: -церемон-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. прислівник до безцеремонний. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Вона взяла мене безцеремонно під руку, і ми пішли алеєю до моєї хати! Кобилянська ◆ Якраз підійшла офіціянтка з кришталевим коритцем, де горою золотіла ікра; Барабаш безцеремонно потягнув коритце до себе й став жерти здоровою ложкою, плямкаючи і стогнучи од утіхи. Кононович, «Кайдани для оліґарха», 2001 р. (цитата з «Корпусу текстів української мови»)

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів


Джерела[ред.]