блискуче

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]


Прислівник; незмінний.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. дуже добре, чудово, успішно і т. ін. ◆ Року 1895 він [І. Франко] блискуче прочитав у Львівському університеті лекцію на тему «Наймичка» Тараса Шевченка Коцюбинський

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]