Українська

бло-ко́-ван-ий

Прикметник.

Корінь: -блок-; суфікси: -ов -ан; закінчення: -ий.

дієприкм. минулого часу, пасивного стану до блокувати ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Німеччина була блокована англійським флотом, що позбавляло її можливості ввозити з-за кордону продовольство й сировину
у знач. прикм. ^{[≈ 2]}^{[≠ 2]}^{[▲ 2]}^{[▼ 2]} ◆ тяжко боровся блокований Ленінград Кучер

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів