блокувати

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	блоку́ю	блоку́вав	блоку́ватиму	—
Ти	блоку́єш	блоку́вав блоку́вала	блоку́ватимеш	блоку́й
Він Вона Воно	блоку́є	блоку́вав блоку́вала блоку́вало	блоку́ватиме	—
Ми	блоку́єм(о)	блоку́вали	блоку́ватимем(о)	блоку́ймо
Ви	блоку́єте	блоку́вали		блоку́йте
Вони	блоку́ють	блоку́вали	блоку́ватимуть	—
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.
Дієприсл. мин. ч.	блоку́вавши
Пас. дієприкм. теп. ч.	блоко́ваний
Безособова форма	блоко́вано

бло-ку-ва́-ти

Дієслово, недоконаного виду, перехідне, дієвідміна 2a.

Корінь: -блок-; суфікс: -ува; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. піддавати блокаді, брати в блокаду; ◆ Наші частини прорвалися штурмом до всіх бухт Севастополя і блокували їх Кучер
2. зал. автоматично закривати залізничний проїзд за допомогою спеціального обладнання (блокіровки)

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Список перекладів
Англійськаen: block (en)

Джерела

• Словник УЛІФ: блокувати