Перейти до вмісту

брунастий

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]
відм. однина множина
чол. р. сер. р. жін. р.
Н. брунастий брунасте брунаста брунасті
Р. брунастого брунастого брунастої брунастих
Д. брунастому брунастому брунастій брунастим
З. (іст./неіст.) брунастого (іcт.)
брунастий (неіст.)
{{{з (чол, неіст)}}}
брунасте брунасту брунастих (іст.)
брунасті (неіст.)
{{{з (мн, неіст)}}}
О. брунастим брунастим брунастою брунастими
М. брунастім
брунастому
брунастім
брунастому
брунастій брунастих

бру-на́с-тий

Прикметник, відмінювання 1a.

Корінь: -брун-; суфікс: -аст; закінчення: -ий.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. рідк. те ж саме, що брунатний [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ В музеї під склом лежить її скромний одяг. Врунаста сукня з білим комірцем В. С. Кучер
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
Гіпоніми
  1. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів’я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від укр. бруна́т «коричневий, темно-жовтий колір», бруна́тка «сорт картоплі з темною шкіркою» Ж, бруна́тний «коричневий», бруни́стий «тс.», бру́нявий «смаглявий, темний; брудний» Я, ст. (сукномъ) брунатынымъ (1378);— пол. brunat «коричневий колір, барвник коричневого кольору; (заст.) сукно коричневого кольору», brunatny «коричневий», ст. brunat «коричневий колір», sukno brunaticum (1394 — про темнувате сукно), чеськ. brunát «червоний, пурпуровий», ст. brunát «темно-пурпурове сукно», словац. bruátny «темно-червоний, темно-гнідий», в.-луж. brunjaty «пофарбований у брунатний колір», nsb. brunaty «буруватий; смаглявий, (ст.) буро-червоний», р.-цсл. ст.-слов. брунатьнтъ «синій, темний, смаглявий»; — запозичення з середньоверхньонімецької мови; сер.-в.-нім. brūnat «темна тканина» походить від фр.ст. brunet, пізньо-лат. brunetum «фарбоване сукно», brunaticus «темний, чорнуватий, смаглявий», які, можливо, разом з слат. būnus перебувають у зв’язку з сер.-в.-нім. д.-в.-нім. osx. ofs. дав.-англ. brūn «коричневий», д.-ісл. brūnn «тс.», що разом з д.-грец. φρύνη, (φρΰνος «жаба», санскр. babhrúḥ «коричневий, рудий», лит. bëras «гнідий», лат. bḛrs «коричневий, бурий, смаглявий, карий, гнідий», укр. бобе́р походить від праіндоєвр. *bhễros, *bheru-s «світлий, ясний; коричневий, бурий, смаглявий, карий, гнідий». — Шелудько 23; Фасмер—Трубачев І 217, 220; Гумецкая Исслед. п. яз. 220—221; Sławski 1 *14—45; Brückner 42; Machek ESJČ 70; Sadn; — Aitz. VWb. 1 153; Kiparsky GLG 143; Bern. I 89; Mikl. EW 22; Kluge— Mitzka 97; Pokorny 136—137; Osten-Sacken 1F 28, 144.— Пор. бобе́р, брині́ти, брюне́т.


Переклад

[ред.]
Список перекладів

Джерела

[ред.]