було
Українська[ред.]
було I[ред.]
бу-ло́
- форма м середнього роду третьої особи дійсного способу дієслова бути
◆ немає прикладів застосування.
Вимова[ред.]
- МФА: []
було II[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Корінь: -бу-; суфікс: -л; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- частка уживається при дієсловах мин. ч. для підсилення. ◆ — Ви, діточки, не скучайте за братиком,— почала було мати, та голос ввірвавсь і замер Марко Вовчок
- вставн. сл. уживається для вираження нерегулярно повторюваної дії у знач, часом, іноді, траплялось; бувало. [≈ 2] ◆ Було, роблю що, чи гуляю, чи Богу молюся, Усе думаю про його Т. Г. Шевченко
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| |
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |