бути

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Дієслово.

  минул. тепереш. майбут. наказов.
Я був є (єсьм — архаїч.) бу́ду
Ти був є (єси́, єсь — архаїч.) бу́деш будь
Він/вона/воно був/була́/було́ є (єсть — уроч.) бу́де
Ми були́ є (єсьмо́ — архаїч.) бу́демо бу́дьмо
Ви були́ є (єсте́ — архаїч.) бу́дете бу́дьте
Вони були́ є (суть — архаїч.) бу́дуть

бу́-ти

Дієслово.

Вимова[ред.]

МФА: [ˈbute]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. існувати. ◆ Грає кобзар, виспівує — Аж лихо сміється… «Була колись гетьман­щина, Та вже не вернеться» Шевченко
  2. уживається на означення наявності кого-, чо­го-небудь десь, у когось. ◆ У Франка є прекрасна річ —лірична драма «Зів'яле листя» Коцюбинський
  3. безос. ◆ Землі у нас було сім чи сім з половиною десятин Довженко
  4. тільки майб. ч., безос, розм. уживається при наближеному визначенні кількості, ваги, віддалі тощо. ◆ Розглянувшись уважно, Остап зміркував, що звідси до Кишниці, де стояв вітряк Якимів, буде верст з тридцять Коцюбинський
  5. знаходитися, перебувати де-небудь. ◆ За Прутом була Туреччина Коцюбинський
  6. тільки мин. або майб. ч., у кого, рідко до кого. при­йти, приїхати куди-небудь, до когось; відвідати кого-, що-небудь. ◆ Попрощавсь Кармель із дружиною, і чу­ли товариші, що промовив він до дружини «буду до тебе» Марко Вовчок
  7. тільки мин. або майб. ч. трапитися, статися. ◆ — Та не дуже ж то й заснула од думок та гадок, що з нею завтра буде! Квітка-Основ'яненко
  8. настати (про час, пору року, погоду і т. ін.). ◆ Поки, каже, доїдемо, то і день буде Квітка-Основ'яненко
  9. тільки мин. або майб. ч., кому, розм. дістатися, випасти на долю кого-небудь (перев. про покарання за провину). ◆ — Якби ти знала, що мені вчора було за те, що з тобою ходила гойдатися до Ривки… Леся Українка
  10. безос. ◆ Було їй уже за той модний передчасний хвіст [зачіску], крити­кували на шкільних комсомольських зборах Гончар
  11. тільки майб. ч., безос, розм. вистачити. ◆ Ви­ходить тоді отаман сам з пущі і промовляє до неї: «Від­дай, пані, гроші! Пожила ти у золоті, у розкоші, буде вже з тебе: дай іншим!» Марко Вовчок
  12. за ким, розм. перебувати у шлюбі з ким-не-будь (про жінку). ◆ — Мамо моя! — плаче [Наталя],— не губіть мене, молодої, не топіть за Гурчем. Лучче мені вмерти, як за ним бути! Марко Вовчок
  13. тільки майб. або мин. ч., з кого, розм. стати ким-небудь, набувши певних знань, рис і т. ін. ◆ — Віддай, — каже,— твою дочку за мого сина, то побачиш, яка з неї буде невсипуща хазяйка
  14. уживається як зв'язка у складеному присудку (форма теп. ч. є, єсть часто пропускається). ◆ Чого ж тепер заплакав ти? Чого тепер тобі, старому, У цій неволі стало жаль — Що світ зав'язаний, закритий! Що сам єси тепер москаль…? Шевченко
  15. безос. ◆ Неспокійно було в селі Коцюбинський
  16. тільки мин. ч., безос, розм. у поєднанні з інфін. уживається для підкреслення доці­льності якої-небудь дії в минулому. ◆ [Молоди й хлопець:] Було їм [переможцям] про славу наших предків заспівати, щоб знали силу нашого народу! Леся Українка
  17. тільки майб. ч. у поєднанні з інфінітивом уживається як допоміжне дієслово для творення майбутнього часу. ◆ Так! Я буду крізь сльози сміятись, Серед лиха співати пісні, Без надії таки сподіватись, Буду жити! — Геть думи сумні! Леся Українка
  18. тільки мин. ч. у поєднанні з особовими формами мин. ч. дієслів уживається як допоміжне дієслово для творення давноминулого часу. ◆ Лукаш нахиляється, знаходить вербову сопілку, що був кинув, бере її до рук і йде по білій галяві до берези Леся Українка

Синоніми[ред.]

  1. існувати

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

споріднене з

Морфоетимологія[ред.]

морфемні відміни

Переклад[ред.]

Похідні від "бути"[ред.]

Прим.: В запитанні "Що це є?" ---- "що" є суб'єктом, "є" ---- предикатом. При логічному наголосі на предикаті, "є" є похідним від "єсть"; при логічному наголосі на суб'єкті ---- похідним від "суть", "суще"

Джерела[ред.]