булькнути

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

Дієслово.

Корінь: --.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. однократне до булькати ◆ Ломачевський кинув жабу в воду; жаба булькнула й сховалась Нечуй-Левицикий
2. розм. упасти з бульканням ◆ Зірвавшись з-під ноги, покотився вниз і дзвінко булькнув у річку камінець В. П. Козаченко

Споріднені слова

• іменники:
• прикметники:
• дієслова:
• прислівники:

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: булькнути