булькати

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я бу́лькаю бу́лькав бу́лькатиму  —
Ти бу́лькаєш бу́лькав
бу́лькала
бу́лькатимеш бу́лькай
Він
Вона
Воно
бу́лькає бу́лькав
бу́лькала
бу́лькало
бу́лькатиме  —
Ми бу́лькаєм(о) бу́лькали бу́лькатимем(о) бу́лькаймо
Ви бу́лькаєте бу́лькали бу́лькайте
Вони бу́лькають бу́лькали бу́лькатимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. бу́лькаючи
Дієприсл. мин. ч. бу́лькавши
Пас. дієприкм. теп. ч.
Безособова форма

бу́ль-ка-ти

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a.

Корінь: -бульк-; суфікс: ; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок. утворювати короткі й часті звуки під час виливання або витікання крізь вузький отвір, а також при кипінні (про рідину) [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Розмова стихла, чутно було тільки, як працювали молоді щелепі та булькало вино при наливанні у склянки Коцюбинський
    1. перев. безос. видавати звуки, схожі на ті, що утворюються при переливанні або кипінні рідини [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ В грудях його [пілота] все зловісніше булькало, хрипіло. Рожева піна виступила на губах Бедзик

Синоніми

  1. ?
  2. ?

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Джерела[ред.]