бунтарський

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

Прикметник.

Корінь: --

Вимова[ред.]

МФА: []

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. прикметник до бунтар ◆ Навіть дивно, як у цьому [дідовому] кряжистому тілі вмі­щуються два протилежні світи: то лагідний і тихий, як рівна надвечірня година, то гострий, мов бунтарський ніж Стельмах
    1. властивий бунтареві; про­йнятий бунтарством [Куче:] ◆ Базікай, базікай! Твою бунтарську пащеку давно чутно аж до пана начальника Леся Українка

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Споріднені слова[ред.]

  • зменшено-пестливі форми:
  • іменники:
  • прикметники:
  • дієслова:
  • прислівники:

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]