Перейти до вмісту

буяти

Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

бу-я́-ти

Дієслово.

Корінь: -буя-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. недок. виявлятися на повну силу, бути в розквіті. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Там наша молодість буяє На перелогах і ланах Дмитерко
  2. пишно, розкішно рости, розростатися. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Над ворітьми темна дрібнолиста груша буяє Марко Вовчок
  3. перен. бути неспокійним; вирувати, бушувати. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ То був якийсь блискучий карнавал, червона оргія буяла на просторі Леся Українка
  4. вільно носитися, літати; ширяти. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Легкі метелики, як відірвані квіти, буяли у повітрі Кобринська

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
виявлятися на повну силу, бути в розквіті
пишно, розкішно рости
бути неспокійним
вільно носитися

Джерела

[ред.]