буяти

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

	теп. ч.	мин. ч.	майб. ч.	наказ.
Я	буя́ню	буя́нів буя́ніла	буя́нітиму	—
Ти	буя́ніш	буя́нів буя́ніла	буя́нітимеш	буя́ниь
Він Вона Воно	буя́ніть	буя́нів буя́ніла буя́ніло	буя́нітиме	—
Ми	буя́нім ( -имо)	буя́ніли	буя́нітимем(о)	буя́ньмо
Ви	буя́ніте	буя́ніли		буя́ніьте
Вони	буя́нать	буя́ніили	буя́нітимуть	—
Дієприкм. теп. ч.	—
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч.	буя́нячи
Дієприсл. мин. ч.	буя́нівши
Безособова форма	—

буяти (не зазначено розбиття на склади)

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Корінь: -буя-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова

• МФА: []
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. недок. виявлятися на повну силу, бути в розквіті. ◆ Там наша молодість буяє На перелогах і ланах Дмитерко
2. пишно, розкішно рости, розростатися. ◆ Над ворітьми темна дрібнолиста груша буяє Марко Вовчок
3. перен. бути неспокійним; вирувати, бушувати. ◆ То був якийсь блискучий карнавал, червона оргія буяла на просторі Леся Українка
4. вільно носитися, літати; ширяти. ◆ Легкі метелики, як відірвані квіти, буяли у повітрі Кобринська

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• буяти по світу
• він буяє надто високо
• буяти думкою

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

виявлятися на повну силу, бути в розквіті
Російськаru: буйствовать (ru), бушевать (ru), буянитъ (ru)

пишно, розкішно рости
Англійськаen: flourish (en), riot (en) Російськаru: роскошно расти (ru)

бути неспокійним
Російськаru: буйствовать (ru), бушевать (ru), буянить (ru)

вільно носитися
Російськаru: парить (ru), реять (ru)

Джерела

• Словник УЛІФ: буяти