буяти

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

  теп. ч. мин. ч. майб. ч. наказ.
Я буя́ню буя́нів
буя́ніла
буя́нітиму  —
Ти буя́ніш буя́нів
буя́ніла
буя́нітимеш буя́ниь
Він
Вона
Воно
буя́ніть буя́нів
буя́ніла
буя́ніло
буя́нітиме  —
Ми буя́нім ( -имо) буя́ніли буя́нітимем(о) буя́ньмо
Ви буя́ніте буя́ніли буя́ніьте
Вони буя́нать буя́ніили буя́нітимуть  —
Дієприкм. теп. ч.
Дієприкм. мин. ч.
Дієприсл. теп. ч. буя́нячи
Дієприсл. мин. ч. буя́нівши
Безособова форма

Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 4a. II дієвідміна

Корінь: -буя-; дієслівне закінчення: -ти.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. недок. виявлятися на повну силу, бути в розквіті. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Там наша молодість буяє На перелогах і ланах Дмитерко
  2. пишно, розкішно рости, розростатися. [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Над ворітьми темна дрібнолиста груша буяє Марко Вовчок
  3. перен. бути неспокійним; вирувати, бушувати. [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ То був якийсь блискучий карнавал, червона оргія буяла на просторі Леся Українка
  4. вільно носитися, літати; ширяти. [≈ 4][≠ 4][▲ 4][▼ 4] ◆ Легкі метелики, як відірвані квіти, буяли у повітрі Кобринська

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?
  3. ?
  4. ?

Гіпероніми

Гіпоніми

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

виявлятися на повну силу, бути в розквіті
пишно, розкішно рости
бути неспокійним
вільно носитися

Джерела[ред.]