порушувати узвичаєний хід чого-небудь, спосіб життя чийсь.◆ Позбавити людину її професії.., се значить. вибити з колії (Леся Українка) ; ◆ Смерть моєї матері… остаточно вибила мене з колії і змусила подумати про дальше своє влаштування.(Б. Антоненко-Давидович) .
робити кого-небудь непрацездатним, неспроможним виконувати щось. ◆ Сповіщення про те, що Олег пропав безвісти, було для неї страшним нещастям і надовго вибило її із колії.(С. Голованівський) ; ◆ Коли, слідом за Федором Іполитовичем, вийшли вони з палати, Друзь запропонував остаточно вибитому з колії колишньому своєму нерозлийводі: — Може, досить з тебе на сьогодні?. (Ю. Шовкопляс)
