водночасся

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

вод-но-ча́с-ся
Прислівник; незмінний.

Префікси: в-одн-о-?; корінь: -час-; суфікс: ; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. те ж саме, що водночас ◆ І водночасся остаточно і грішно стекла в молоду землю тужба за вмерлим татом; розмови й плачі через ледачкуватих предків із чотирнадцятого століття бузьки в один помах крил порозносили в дзьобах по своїх гніздах R. M. Fedoriv, «Lysyt︠s︡i breshutʹ na shchyty: roman ta povisti», 1997 ◆ Я бачу водночасся перед собою Тетяну Орлюк у солдатській гімнастьорці і Тетяну Дубкову в комбінезоні монтажника. , «Трипільські легенди»

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]