Українська
[ред.]

вти-хо-ми́-ре-но
Прислівник; незмінний.

Префікс: в-; корінь: -тих-; інтерфікс: -о-; корінь: -мир-; суфікс: -ен; закінчення: -о.

присл. до втихомирений. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Орися придбала квиток і спокійно стояла на пероні — вона абсолютно заспокоїлася з приводу невдачі з Вадиком і втихомирено гризла біляш з м’ясом. Джерело — Хіміч М. Повернення Гриня.

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: [[ Російська\|]] ^(ru)

Українська[ред.]