дати тягу

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Тип та синтаксичні ознаки[ред.]

да́-ти тя́-гу

Стійка словосполука (фразеологізм). Використовується як дієслівна група.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. тікати, втекти. ◆ Меркурій низько поклонився,//Перед Зевесом бриль ізняв,//Через поріг перевалився,//До стані швидче тягу дав. Іван Котляревський, «Енеїда», 1798 рік

Синоніми[ред.]

  1. дати драла (драпака, дьору, дьорки), драпонути (дременути) навтікача (навтьоки), дати ногам волю, взяти ноги на плечі, дати ногам знати, накивати п’ятами, дати чосу, намастити (намазати) п’яти салом.

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]