Українська

злу-ча́й-но
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.

Корінь: -злучай-; суфікс: -н; закінчення: -о.

^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ …вони усе мріяли піти у черницї від печалї і покуси мирського життя, але злучайно зайшовши й до нас Угрин, у котрого були такі гарні, яроцьвітні стьожки і намиста, на часину розвіював їх отті сумні мрії… Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf.

Найтісніша спорідненість
іменники: злучай дієслова: лучатися

Від ??

Список перекладів
Російська_ru: случайно ^(ru)