злучайно
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]злу-ча́й-но
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.
Корінь: -злучай-; суфікс: -н; закінчення: -о.
Вимова
[ред.]
прослухати вимову?, файлСемантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- ◆ …вони усе мріяли піти у черницї від печалї і покуси мирського життя, але злучайно зайшовши й до нас Угрин, у котрого були такі гарні, яроцьвітні стьожки і намиста, на часину розвіював їх отті сумні мрії… Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf.
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми
[ред.]Мероніми
[ред.]Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]| Список перекладів | |