злучайно
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
злу-ча́й-но
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.
Корінь: -злучай-; суфікс: -н; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- ◆ …вони усе мріяли піти у черницї від печалї і покуси мирського життя, але злучайно зайшовши й до нас Угрин, у котрого були такі гарні, яроцьвітні стьожки і намиста, на часину розвіював їх отті сумні мрії… Школиченко М., «Між народ» Джерело — commons:Часопис_Зоря._1894._14.pdf.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |