карно
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
ка́р-но
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.
Корінь: -кар-; суфікс: -н; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- прислівник до карний. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- те ж саме, що відповідально. ◆ Карно й завзято будемо працювати собі на пожиток, а Україні на славу. Джерело — http://archivelviv.gov.ua/wp-content/uploads/2020/07/Малі-друзі-Ч.6-1941-р..pdf. Виступи карними лавами на вулиці Метрополії під нашимм прапорами і гаслами!|джерело=http://www.svoboda-news.com/arxiv/pdf/1949/Svoboda-1949-092.pdf}}
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
| |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник українсько-російський 1927р. (А. Ніковський)