киць-киць
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
киць-ки́ць
Вигук.
Альтернативні форми: кицю-кицю.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- розм. вигук, яким кличуть кота ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- ↑ ?
- Антоніми
- ↑ ?
- Гіпероніми
- ↑ ?
- Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5