Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	ви́гук	ви́гуки
Р.	ви́гука	ви́гуків
Д.	ви́гуку ви́гукові	ви́гукам
З.	ви́гук	ви́гуки
Ор.	ви́гуком	ви́гуками
М.	на/в ви́гуку	на/в ви́гуках
Кл.	ви́гуку*	ви́гуки*

ви́-гук

Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: ви-; корінь: -гук-.

Вимова

МФА : [ˈʋɪɦʊk] (одн.), [ˈʋɪɦʊke] (мн.)
прослухати вимову^{?, файл}
УФ: []

Семантичні властивості

Значення

голосно викрикнуте, вигукнуте слово, фраза чи звук, який передає певне почуття ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
лінгв. незмінна частина мови, яка служить для безпосереднього виявлення почуттів і вольових виявів ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

крик
—

Антоніми

—
—

Гіпероніми

звук
—

Гіпоніми

—
—

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

Колокації

Прислів'я та приказки

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість
іменники: вигукування прикметники: вигуковий дієслова: вигукнути

Етимологія

Від гук¹ «звук; крик, гомін; грюкіт; водоспад; трубка волинки Г; шкіряна волинка, контрабас Ж», гукавщи́на «сильний крик» Я, гукоті́я «крики», гукотня́ «тс.», гуча́ло «місце в річці, де клекоче вода», гу́чка «загонич на полюванні» Ж, гучо́к «тс.; види іграшок; вид мухи, Musca vomitoria», гучли́вий, гучни́й, гука́ти «кликати, кричати», гуча́ти, гучні́ти, гучні́шати, ви́гук, ві́дгук «відзив; відголос», згук «звук», згучи́ти, пере́гу́к, по́гук; — рос. гук «глухий переривчастий звук; [волинка, кобза]», білор. гук «стукіт, гуркіт; розмова», пол. huk «глухий відголос; гул, крик», чеськ. houkati «гудіти; гукати», словац. huk «звук», болг. гукам «воркую», мак. гука «воркує», сербохорв. гу̏к «воркування», хук «галас, грюкіт», словен. gûkati «кричати»;— psl. *gukъ (*hukъ, *xukъ), gukati (*hukati, *xukati) похідне від звуконаслідувального вигуку gu (hu, xu).— Шанский ЭСРЯ I 4, 195; Фасмер I 472; Преобр. I 168; Sławski I 432—433; Brückner 173; Machek ESJČ 179; БЕР I 293; Младенов 114; Skok I 628; Bezlaj ESSJ I 186; ЭССЯ 7, 169; Bern. I 361.— Див. ще гу.— Пор. гук².

Переклад

крик
Англійська_en: exclamation ^(en) Російська_ru: восклицание ^(ru) сер., выкрик ^(ru) чол. Шведська_sv: utrop ^(sv) сер.

частина мови
Англійська_en: interjection ^(en) Російська_ru: междометие ^(ru) сер. Шведська_sv: interjektion ^(sv) спільний

Джерела

Словник УЛІФ: вигук