вигук
Зміст
[ред.]
Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | ви́гук | ви́гуки |
| Р. | ви́гуку | ви́гуків |
| Д. | ви́гукові ви́гуку |
ви́гукам |
| З. | ви́гук | ви́гуки |
| Ор. | ви́гуком | ви́гуками |
| М. | на/в ви́гуку | на/в ви́гуках |
| Кл. | ви́гуку* | ви́гуки* |
ви́-гук
Іменник чоловічого роду, відмінювання 3a.
Вимова[ред.]
МФА: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- голосно викрикнуте, вигукнуте слово, фраза чи звук, який передає певне почуття ◆ немає прикладів застосування.
- лінгв. незмінна частина мови, яка служить для безпосереднього виявлення почуттів і вольових виявів ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- зменшено-пестливі форми:
- іменники: вигукування
- прикметники: вигуковий
- дієслова: вигукнути
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
крик[ред.]
- англійська:
- вірменська:
- білоруська:
- болгарська:
- грецька:
- грузинська:
- есперанто:
- естонська:
- інтерлінгва:
- іспанська:
- італійська:
- каталонська:
- китайська:
- корейська:
- латинська:
- латиська:
- литовська:
- нідерландська:
- німецька:
- норвезька (букмол):
- польська:
- російська: восклицание, выкрик
- словацька:
- словенська:
- турецька:
- фінська:
- французька:
- чеська:
- шведська:
- японська:
частина мови[ред.]
- англійська:
- вірменська:
- білоруська:
- болгарська:
- грецька:
- грузинська:
- есперанто:
- естонська:
- інтерлінгва:
- іспанська:
- італійська:
- каталонська:
- китайська:
- корейська:
- латинська:
- латиська:
- литовська:
- нідерландська:
- німецька:
- норвезька (букмол):
- польська:
- російська: междометие
- словацька:
- словенська:
- турецька:
- фінська:
- французька:
- чеська:
- шведська:
- японська:
