вигук
Українська
[ред.]Морфосинтаксичні ознаки
[ред.]відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | ви́гук | ви́гуки |
Р. | ви́гука | ви́гуків |
Д. | ви́гуку ви́гукові |
ви́гукам |
З. | ви́гук | ви́гуки |
Ор. | ви́гуком | ви́гуками |
М. | на/в ви́гуку | на/в ви́гуках |
Кл. | ви́гуку* | ви́гуки* |
ви́-гук
Іменник, неістота, чоловічий рід, II відміна (тип відмінювання 3a за класифікацією А. А. Залізняка).
Префікс: ви-; корінь: -гук-.
Вимова
[ред.]- МФА : [ˈʋɪɦʊk] (одн.), [ˈʋɪɦʊke] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- голосно викрикнуте, вигукнуте слово, фраза чи звук, який передає певне почуття ◆ немає прикладів застосування.
- лінгв. незмінна частина мови, яка служить для безпосереднього виявлення почуттів і вольових виявів ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
[ред.]- крик
- —
Антоніми
[ред.]- —
- —
Гіпероніми
[ред.]- звук
- —
Гіпоніми
[ред.]- —
- —
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
[ред.]Колокації
[ред.]Прислів'я та приказки
[ред.]Споріднені слова
[ред.]Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
[ред.]Від гук¹ «звук; крик, гомін; грюкіт; водоспад; трубка волинки Г; шкіряна волинка, контрабас Ж», гукавщи́на «сильний крик» Я, гукоті́я «крики», гукотня́ «тс.», гуча́ло «місце в річці, де клекоче вода», гу́чка «загонич на полюванні» Ж, гучо́к «тс.; види іграшок; вид мухи, Musca vomitoria», гучли́вий, гучни́й, гука́ти «кликати, кричати», гуча́ти, гучні́ти, гучні́шати, ви́гук, ві́дгук «відзив; відголос», згук «звук», згучи́ти, пере́гу́к, по́гук; — рос. гук «глухий переривчастий звук; [волинка, кобза]», білор. гук «стукіт, гуркіт; розмова», пол. huk «глухий відголос; гул, крик», чеськ. houkati «гудіти; гукати», словац. huk «звук», болг. гукам «воркую», мак. гука «воркує», сербохорв. гу̏к «воркування», хук «галас, грюкіт», словен. gûkati «кричати»;— psl. *gukъ (*hukъ, *xukъ), gukati (*hukati, *xukati) похідне від звуконаслідувального вигуку gu (hu, xu).— Шанский ЭСРЯ I 4, 195; Фасмер I 472; Преобр. I 168; Sławski I 432—433; Brückner 173; Machek ESJČ 179; БЕР I 293; Младенов 114; Skok I 628; Bezlaj ESSJ I 186; ЭССЯ 7, 169; Bern. I 361.— Див. ще гу.— Пор. гук².
Переклад
[ред.]крик | |
|
частина мови | |
|