коник

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

коник (не зазначено розбиття на склади)

Іменник.

Корінь: --.

Вимова

• • МФА: одн. [kɔnek], мн. []

• прослухати вимову

• УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. зменш.-пестл. до кінь ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
2. перен. раптова примха, безпідставна, непослідовна дія, нечемний вчинок, вираз ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
3. перен. улюблений предмет розмов якоїсь особи; пристрасть до чогось ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. те, що приносить комусь успіх, вигоду ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
4. вид дитячої гри – їзда верхи на паличці ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
5. вид комах ряду прямокрилих, що далеко стрибає, відштовхуючись довгими ногами, і видає сюркотливі звуки ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
6. пряник або іграшка, що має форму коня ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. різьблена деталь у формі кінської голови як прикраса меблів, начиння і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
7. верхнє ребро двосхилого даху ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
   1. підставка в нижній частині даху ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
8. дерев'яна пластинка з вирізами й загнутим верхом, яку вставляють вертикально в кожний із чотирьох кінців витушки, мотаючи пряжу в клубок ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• морський коник

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ?

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5