коник
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
коник (не зазначено розбиття на склади)
Іменник.
Корінь: --.
Вимова[ред.]
- МФА: одн. [kɔnek], мн. []
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- зменш.-пестл. до кінь ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перен. раптова примха, безпідставна, непослідовна дія, нечемний вчинок, вираз [≈ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- перен. улюблений предмет розмов якоїсь особи; пристрасть до чогось ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- те, що приносить комусь успіх, вигоду ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- вид дитячої гри – їзда верхи на паличці ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- вид комах ряду прямокрилих, що далеко стрибає, відштовхуючись довгими ногами, і видає сюркотливі звуки ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- пряник або іграшка, що має форму коня ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- різьблена деталь у формі кінської голови як прикраса меблів, начиння і т. ін. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- верхнє ребро двосхилого даху ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- підставка в нижній частині даху ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- дерев'яна пластинка з вирізами й загнутим верхом, яку вставляють вертикально в кожний із чотирьох кінців витушки, мотаючи пряжу в клубок ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- Синоніми
- Антоніми
- Гіпероніми
- Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ?
Переклад[ред.]
| Список перекладів | |
Джерела[ред.]
- Словник української мови: в 20 т. / НАН України, Укр. мовно-інф. фонд; за ред. В. М. Русанівського. — К. : Наук. думка, 2010—. — ISBN 978-966-00-1050-5