кінь

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

[ред.]

Морфологічні та синтаксичні властивості[ред.]

відм. однина множина
Н. кі́нь ко́ні
Р. ко́ня ко́нів
Д. ко́неві
ко́ню
ко́ням
З. ко́ня ко́нів
О. ко́нем ко́нями
М. ко́неві
кі́ню
ко́нях
К. ко́ню ко́ні

кі́нь

Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 2*a.


Корінь: -кінь-.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. велика свійська однокопита тварина, яку використовують для перевезення людей і вантажів. ◆ Масть коня - пігментація волосяного покрову, шкіри і очей. Як і пігментація у кішок і собак, масть у коней є не простим забарвленням, а певним поєднанням кольорів, тип розподілу пігментів, що має генетичну основу. Зі статті про масті коней.
  2. шахова фігура з зображенням голови коня.
  3. оббита шкірою колода (у 1 ) на чотирьох ніжках для гімнастичних вправ; кобила.

Синоніми[ред.]

Антоніми[ред.]

Гіпероніми[ред.]

Гіпоніми[ред.]

Усталені словосполучення, фразеологізми[ред.]

Троянський кінь[ред.]

Вислів «троянський кінь» став крилатим завдяки Гомеровій поемі «Іліада». Греки тримали Трою в облозі дев’ять років. Здавалося, що війні не буде кінця. Одіссей запропонував узяти місто хитрістю: збудувати величезного дерев’яного коня, усередині якого сховається частина грецьких воїнів, а решті армії відступити від міста. Задум Одіссея спрацював. Зраділі відступові ворога троянці затягли дерев’яну статую коня в місто. Уночі, коли Троя вперше після облоги спала мирним сном, солдати, що були всередині коня, перебили вартових і відчинили міські ворота. Грецька армія, що переховувалася неподалік, увійшла в Трою і здобула перемогу. Фразеологізм «троянський кінь» означає хитрий, таємний задум, підступний подарунок, який несе згубу тому, хто його отримає.

Хід конем[ред.]

Фразеологізм походить із мови шахістів. Усі шахові фігури пересувають на дошці тільки прямо, і лише кінь ходить ламаною у формі літери «Г». Тому його удари часто бувають неочікуваними для суперника. Ця особливість породила переносне значення вислову «хід конем»: хитро задуманий удар, маневр у будь-якій боротьбі

Осідлати пегаса[ред.]

Фразеологізм має античне походження. Пегас — чарівний крилатий кінь. Стародавній міф розповідає, що Пегас злетів на Олімп, де приносив Зевсові грім і блискавку. У ІІІ тис. до н. е. александрійські поети створили легенду про Пегаса як про коня поетів. Якось музи співали так гарно, що вся природа слухала їх у заціпенінні, а гора Гелікон від захоплення почала швидко рости і досягла аж до неба. Тоді олімпійські боги наказали Пегасу повернути гору назад. Кінь ударив по ній копитом, утоптавши в землю, а на місці удару забило джерело Гіппокрена. Кожен, хто пив воду з цього дивовижного джерела, раптом починав говорити віршами. Відтоді Пегас і став конем муз, а пізніше поетів. Фразеологізм «осідлати Пегаса» означає стати поетом.

Сісти на свого коня[ред.]

У мові пращурів «сісти на свого коня» означало йти воювати. Кінь для воїна був надією, вірним товаришем, від якого залежало його життя. Втратити коня на полі бою фактично означало вірну смерть. Нині вислови «сісти на коня», «бути на коні» розуміють як перебувати в доброму, вигідному становищі; бути на високому рівні, із захопленням працювати.

Споріднені слова[ред.]

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]