кримінологія архітектурна
Українська[ред.]
Тип та синтаксичні ознаки[ред.]
кри-мі-но-ло́-гі-я ар-хі-тек-ту́р-на
Стійка словосполука (термін).
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- юр. кримінологічна теорія, що постала на ґрунті поєднання знань щодо особливостей психології поведінки людини у великому місті (психології мегаполісу) та знань щодо специфіки містобудування в цілому, а також окремих архітектурних проектів, зокрема. Серед принципів-рекомендацій, вироблених в межах архітектурної кримінології : 1) що нижча поверховість багатоквартирного будинку, то менша вірогідність вчинення в ньому злочинів; 2) наявність огородженого входу в будинок (навіть багатоквартирний) сприяє психоемоційному єднанню його мешканців і поява незнайомих осіб викликає підвищену увагу та сприяє ефективнішому запобіганню таких злочинів, як квартирні крадіжки, грабежі, розбої, шахрайства, зґвалтування, які вчиняються в будинку; 3) підвищенню ефективності запобіганню насильницьких злочинів сприяє відсутність непроглядних закутків, прохідних дворів, наявність на поверхах будинку тривожних кнопок сигналізації тощо. Рекомендації архітектурної кримінології нині застосовуються в переважній більшості країн Західної Європи, США, де в пакет проектної документації на будинок має обов’язково входити висновок кримінологічної експертизи.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Холоніми[ред.]
Мероніми[ред.]
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|