лінґвіст

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

лінґ-ві́ст

Іменник.

Альтернативні форми: лінгвіст.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

    • МФА: одн. [lʲinˈɡʋʲist], мн. [lʲinˈɡʋʲiste]
  • noicon

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. стар. правоп. лінгвіст [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Для сучасних французьких лінґвістів мова — це щось механічне і не зв'язане з психікою людини, а тим самим і з національністю. Пантелеймон Ковалів, «Теорії виникнення націй і національних мов», 1966 р. [ГРАК]◆ Так, відомий російський лінґвіст Шахматов відзначав, що основа російської мови відсотків на 90 — південнослов'янська. Волеслав Гейченко, «Феномен російської інтеліґенції», 1993 р. [ГРАК]◆ То чи ті 25 лінґвістів, котрі три роки поспіль тяжко працювали у Правописній комісії, мали хоч якісь наукові чи моральні зобов'язання перед Харківським правописом, який ось уже 90 років є чинним для українців поза Україною, зокрема для нашої „Свободи"? Газета «Свобода», 2018 р. [ГРАК]
Синоніми
  1. ?
Антоніми
  1. ?
Гіпероніми
Гіпоніми
  1. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ?

Переклад[ред.]

Див. лінгвіст

Джерела[ред.]