меритократія

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

ме-ри-то-кра́-тія

Іменник.

Корінь: --.

Вимова[ред.]

    • МФА: одн. [meretɔkrɐtʲijɐ], мн. []
  • noicon

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. політ. форма державного правління, при якій влада належить найбільш освіченим, компетентним, талановитим представникам суспільства [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Меритократія передбачає створення початкових умов для об'єктивно обдарованих і працьовитих людей, щоб вони в майбутньому мали шанс зайняти високе суспільне становище в умовах вільної конкуренції (з навч. літ) [СУМ-20]
    1. така система, яка діє в державі [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Одна з головних функцій меритократії – розробка ефективної техніки збереження влади (з навч. літ.) [СУМ-20] ◆ Відсутність меритократії, тобто системи, у якій здібності й заслуги кожного належно винагороджуються, – проблема, на якій наголошує молодь (із журн.) [СУМ-20]
    2. еліта, яка сформувалася на основі цієї системи [≈ 3][≠ 3][▲ 3][▼ 3] ◆ Захід вихований на традиціях аристократії (еліти крові) і меритократії (еліти якості) (з газ.) [СУМ-20]
Синоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
Антоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?
Гіпероніми
Гіпоніми
  1. ?
  2. ?
  3. ?

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]