постійно або часто перебувати десь; набридати кому-небудь своєю присутністю. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]◆ Навіть і очей вам своєю персоною не буду мозолити!…Прощавайте, Настасіє Андріївно! Олена Пчілка ◆ Мозолить там очі усім, набрида С. Олійник ◆ Я не мозолитиму вам більше очей, прекрасна леді! Я. Галан ◆ Хтось заколе ворога вилами або пришибне колом. А на тобі все скропиться, коли будеш мозолити їм очі в селі П. Козланюк ◆ Він, як видно, не має наміру мозолити людям очі. Сидить дома А. Головко ◆ Головне ж, не часто з людьми зустрічався, не мозолив без потреби їм очіІ. Гончаренко
набридати своїм виглядом, заважати (про речі). ◆ Стільці так мозолять йому, діду, очі, що він кричить до Оксани І. Драч
прослухати вимову?, файл