мозолити очі

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Тип та синтаксичні ознаки[ред.]

мо-зо́-ли-ти о́чі

Стійка словосполука (фразеологізм). Використовується як дієслівна група.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. постійно або часто перебувати десь; набридати кому-небудь своєю присутністю. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Навіть і очей вам своєю персоною не буду мозолити!…Прощавайте, Настасіє Андріївно! Олена Пчілка ◆ Мозолить там очі усім, набрида С. Олійник ◆ Я не мозолитиму вам більше очей, прекрасна леді! Я. Галан ◆ Хтось заколе ворога вилами або пришибне колом. А на тобі все скропиться, коли будеш мозолити їм очі в селі П. Козланюк ◆ Він, як видно, не має наміру мозолити людям очі. Сидить дома А. Головко ◆ Головне ж, не часто з людьми зустрічався, не мозолив без потреби їм очі І. Гончаренко
  2. набридати своїм виглядом, заважати (про речі). ◆ Стільці так мозолять йому, діду, очі, що він кричить до Оксани І. Драч

Синоніми

  1. ?

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Етимологія[ред.]

Переклад[ред.]

постійно або часто перебувати десь; набридати кому-небудь своєю присутністю
набридати своїм виглядом, заважати

Посилання[ред.]

Див. також[ред.]