нарешті

Матеріал з Вікісловника
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

на-ре́ш-ті
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.

Префікс: на-; корінь: -решт-; закінчення: .

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. після ряду певних подій, явищ, предметів і т. ін., наприкінці якоїсь дії: у її кінцевому наслідку, в її завершенні. [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1] ◆ Всю ніч палав степ… Вогонь усе наближався до Орі і нарешті зупинився на її протилежному березі. З. Тулуб

Синоніми

Антоніми

  1. ?

Гіпероніми

  1. ?

Гіпоніми

  1. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів

Джерела[ред.]