нарешті

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

на-ре́ш-ті
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.

Префікс: на-; корінь: -решт-; закінчення: -і.

Вимова

 прослухати вимову^{?, файл}

УФ: []

Семантичні властивості

Значення

1. після ряду певних подій, явищ, предметів і т. ін., наприкінці якоїсь дії: у її кінцевому наслідку, в її завершенні. ◆ Всю ніч палав степ… Вогонь усе наближався до Орі і нарешті зупинився на її протилежному березі. З. Тулуб

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від ??

Переклад

Список перекладів

Джерела

• Словник УЛІФ: нарешті
• Український лінгвістичний портал