нарочитo

Матеріал з Вікісловника

Українська
[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки[ред.]

на-ро-чи́-тo
Прислівник; незмінний.

Префікс: на-; корінь: -роч-; суфікс: -ит; закінчення: -o?.

Вимова[ред.]

Семантичні властивості[ред.]

Значення[ред.]

  1. (який здійснюється свідомо) умиснo, зумиснo, навмисно [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]
  2. (з метою наголосити) підкресленo, демонстративно [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми[ред.]

Мероніми[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]

Колокації[ред.]

Прислів'я та приказки[ред.]

Споріднені слова[ред.]

Найтісніша спорідненість

Етимологія[ред.]

Від ??

Переклад[ред.]

Список перекладів
Список перекладів

Джерела[ред.]