Перейти до вмісту

нарочитo

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

на-ро-чи́-тo
Прислівник; незмінний.

Префікс: на-; корінь: -роч-; суфікс: -ит; закінчення: -o?.

Вимова

[ред.]

Семантичні властивості

[ред.]

Значення

[ред.]
  1. (який здійснюється свідомо) умиснo, зумиснo, навмисно [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]
  2. (з метою наголосити) підкресленo, демонстративно [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ немає прикладів застосування.

Синоніми

Антоніми

  1. ?
  2. ?

Гіпероніми

  1. ?
  2. ?

Гіпоніми

  1. ?
  2. ?

Холоніми

[ред.]

Мероніми

[ред.]

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

[ред.]

Колокації

[ред.]

Прислів'я та приказки

[ред.]

Споріднені слова

[ред.]
Найтісніша спорідненість

Етимологія

[ред.]

Від ??

Переклад

[ред.]
Список перекладів
Список перекладів

Джерела

[ред.]