Перейти до вмісту

нарочитo

Перевірена версія
Матеріал з Вікісловника

Українська

[ред.]

Морфосинтаксичні ознаки

[ред.]

на-ро-чи́-тo
Прислівник; незмінний.

Префікс: на-; корінь: -роч-; суфікс: -ит; закінчення: -o?.

Вимова

[ред.]
  •  прослухати вимову?, файл
  • УФ: []
  • Семантичні властивості

    [ред.]

    Значення

    [ред.]
    1. (який здійснюється свідомо) умиснo, зумиснo, навмисно [≈ 1][≠ 1][▲ 1][▼ 1]
    2. (з метою наголосити) підкресленo, демонстративно [≈ 2][≠ 2][▲ 2][▼ 2] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
    Синоніми
    Антоніми
    1. ?
    2. ?
    Гіпероніми
    1. ?
    2. ?
    Гіпоніми
    1. ?
    2. ?

    Холоніми

    [ред.]

    Мероніми

    [ред.]

    Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

    [ред.]

    Колокації

    [ред.]

    Прислів'я та приказки

    [ред.]

    Споріднені слова

    [ред.]
    Найтісніша спорідненість

    Етимологія

    [ред.]

    Від ??

    Переклад

    [ред.]
    Список перекладів
    Список перекладів

    Джерела

    [ред.]