насмішкувато
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
на-сміш-ку-ва́-то
Прислівник, означальний, образу або способу дії; незмінний.
Префікс: на-; корінь: -сміш-; суфікси: -к-ува-т; закінчення: -о.
Вимова[ред.]
- МФА: []
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
- прислівник до насмішкуватий. ◆ У мене вже навіть виробився особливий тон з хлопцями, насмішкувато іронічний. Джерело — Г. Світлична.
Синоніми
- ↑ ?
Антоніми
- ↑ ?
Гіпероніми
- ↑ ?
Гіпоніми
- ↑ ?
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми[ред.]
Колокації[ред.]
Прислів'я та приказки[ред.]
Споріднені слова[ред.]
Найтісніша спорідненість | |
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |