о
Зовнішній вигляд
Українська
[ред.]о І
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]
Іменник.
Корінь: --
Вимова
[ред.]Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- вісімнадцята літера українського алфавіту на позначення голосного звука «о» ◆ — Та тут ось ізсередини па лантусі помітка якась накарлякапа. Бублик якийсь, начебто як «О»... Олесь Гончар
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- зменш.-пестливі форми:
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Джерела
[ред.]о ІІ
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]
Прийменник.
Вимова
[ред.]МФА: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- Часові відношення
- з місц. в. уживається при точному або приблизному означенні години, коли відбувається дія ◆ О першій обід, який з розмовами і з читанням газет тягнеться до 3 год. Коцюбинський
- із знах. і місц. в., рідк. уживається при означенні приблизних часових меж певної дії; у ◆ Бачу я себе о тій порі, коли ходив із старою та завоженою граматикою в руках і з радісними, золотими надіями в грудях Васильченко
- з місц. в., заст. уживається при означенні відрізка часу, пори року, коли відбувається дія (перев. із назвами релігійних свят, пір року)◆ Того ж року, вступаючи в осінь, о святому Сімеоні, одтято голову й Сомкові з Васютою у городі Ворзні, на Гончарівці Куліш
- Об'єктні відношення
- з місц. в., заст. уживається при означенні:
- предмета, на який спрямована думка, який є об'єктом чиїх-пебудь почуттів, розмов і т. ін.; про ◆ Еней по щастю без поміхи Вдавався в жарти, ігри, сміхи, А о Юноні і забув Котляревський
- змісту, напрямку чиїх-небудь думок, розмов і т. ін.; про ◆ А тут бур'ян, піски, тали... І хоч би на сміх де могила О давнім давні говорила Шевченко
- із знах. і місц. в., заст. уживається при означенні:
- предмета чиїх-небудь турбот, прохань, переживань і т. ін.; про ◆ Довгенько по морю щось шлялись І сами о світі не знались Котляревський
- явища, події і т. ін., що є причиною якоїсь дії ◆ О смерті князя всі ридали, Харциза Турна проклинали Котляревський
- із знах. в., заст. уживається при означенні предмета:
- з яким хто-, що-пебудь стикається, зближується і т. ін. під час руху; об ◆ Миска розбилася о камінь на дрібні черепочки Франко
- який є опорою для кого-, чого-небудь ◆ Сухими голими руками сперлася [Катерина] о коліно — і вже не думала Хоткевич
- за допомогою якого виконується дія ◆ Хай о скелю розіб'ють нас хвилі, Хай закрутять лихі течії, Сміло сядьмо в човни швидкокрилі Грабовський
- Кількісні відношення
- із знах. в., діал. уживається при вказуванні на часову або вікову різницю між ким-, чим-небудь; на ◆ О два тижні йде [календар] запізно Франко
- із знах. в., діал. уживається при вказуванні на кількість або міру чого-небудь; на ◆ Подали вкінці вечерю, і гумор молодих людей зараз піднявся о цілу октаву Франко
- Означальні та кількісноозначальні відношення
- з місц. в., заст. уживається при вказуванні на постійну ознаку предмета, особи за їх кількісним або якісним виявом; з ◆ Ой дівчат нас з білим личком о віях шовкових більше в світі, чим у лузі ягід калинових Кравченко
- Просторові відношення
- із знах. в., заст. уживається при означенні межі двох предметів ◆ За хатою мізерний садок, що опирається о толоку вже чужого села Кобилянська
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Усталені словосполучення, фразеологізми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |
Джерела
[ред.]о ІІІ
[ред.]Морфологічні та синтаксичні властивості
[ред.]
Вигук.
Вимова
[ред.]МФА: []
Семантичні властивості
[ред.]Значення
[ред.]- уживається при вираженні різних почуттів, душевних переживань: розпачу, захоплення, здивування, недовіри і т. iн. [X в o p a:] ◆ Дарма! Не жаль мені, що молодою згину, А жаль — о, лютий жаль, що пропаду даремне Леся Українка
- уживається при вираженні ствердження чого-небудь у функції, близькій до вказівної [Громада:] ◆ Цить лишень! здасться, дзвонять. Чуєш?., ще раз... о!.. Шевченко
- уживається при висловленні згоди з чим-небудь, підтвердження чогось. ◆ — А далеко Кривушипо? — О, далеченько. Лічать чоловіки більш як сорок верствів Марко Вовчок
- уживається у значенні вказівної постпозитивної частки ◆ Із морських тварин, що я їх бачив на власні очі, зазначу таких-о: дельфін, султанка, камбала Остап Вишня
- уживається для підсилення емоційної виразності, патетичності висловлювання ◆ Клапті хмарок зворушливо-білі, Сипе небо за серце бере... О, блажен, хто в такому безсиллі, Хто в такому безсиллі умре! Рильський
- уживається в складі риторичного звертання ◆ Не я питав тебе, то дух лукавий. О, зачаруй його, заворожи! Леся Українка
- уживається в складі звертання ◆ — Якове! о Якове! — кличу. Мовчить, неначе не чує Марко Вовчок
Синоніми
[ред.]Антоніми
[ред.]Гіпероніми
[ред.]Гіпоніми
[ред.]Споріднені слова
[ред.]- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія
[ред.]Від ??
Переклад
[ред.]Список перекладів | |