про
Українська[ред.]
Морфосинтаксичні ознаки[ред.]
Прийменник.
Вимова[ред.]
Семантичні властивості[ред.]
Значення[ред.]
прийм., із знах. в.. Сполучення з прийм. про виражають:
- Указує на конкретну особу, предмет або абстрактне поняття, що виступають об'єктом розмови, думки і т. ін.. ◆ немає прикладів застосування.
- Указує на конкретну особу, предмет або абстрактне поняття, що виступають темою, змістом літературного твору, об'єктом чиїх-небудь думок, висловлювань і т. ін.. ◆ немає прикладів застосування.
- розм. Указує на особу, предмет і т. ін., яким що-небудь призначається. ◆ немає прикладів застосування.
- Указує на особу, предмет, стосовно яких хто-небудь виконує якусь дію або у зв'язку з якими перебуває у певному стані. ◆ немає прикладів застосування.
- розм. Указує на особу, предмет, явище, які спричиняють яку-небудь дію або стан. ◆ немає прикладів застосування.
Обставинні відношення способу дії:
- у сполуч. зі сл. себе. Уживається на позначення способу дії. ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми[ред.]
Антоніми[ред.]
Гіпероніми[ред.]
Гіпоніми[ред.]
Споріднені слова[ред.]
- іменники:
- прикметники:
- дієслова:
- прислівники:
Етимологія[ред.]
Від ??
Переклад[ред.]
Список перекладів | |
|
Джерела[ред.]
- Словник УЛІФ: про
- Про // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.