отруєння

Українська

Морфосинтаксичні ознаки

відмінок	однина	множина
Н.	отру́єння	отру́єння
Р.	отру́єння	отру́єнь
Д.	отру́єнню	отру́єнням
З.	отру́єння	отру́єння
Ор.	отру́єнням	отру́єннями
М.	отру́єнні отру́єнню	отру́єннях
Кл.	отру́єння	отру́єння

о-тру́-є-ння

Іменник, неістота, середній рід, II відміна (тип відмінювання 2a за класифікацією А. А. Залізняка).

Префікс: о-; корінь: -трує-; суфікс: -нн; закінчення: -я.

Вимова

• МФА : [otˈrujenʲːɐ] (одн.), [otˈrujenʲːɐ] (мн.)
•  прослухати вимову^{?, файл}
• УФ: [о^утру́йе^ин':я]

Семантичні властивості

Значення

1. порушення функцій чи ушкодження органів внаслідок дії отрут чи токсинів, що проникли в організм чи утворилися в ньому. ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Синоніми

Антоніми

Гіпероніми

Гіпоніми

Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми

• харчове́ отру́єння

Споріднені слова

Найтісніша спорідненість

Етимологія

Від Шаблон:етимологія:труїти

Переклад

Список перекладів
Російськаru: отравле́ние (ru) сер.

Джерела

• Словник УЛІФ: отруєння